Районний семінар вчителів початкової школи.

Інтерактивні технології.

У залежності від участі учнів у навчальній діяльності виділяють активну і пасивну моделі навчання.»Пасивність» означає низький рівень активності тих, хто вчиться і розуміють в основному репродуктивну форму навчальної діяльності та майже повну відсутність самостійності у процесі навчання. Активна модель навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійну діяльність учнів. Учень при цьому виступає в ролі суб’єкта навчання, працює творчо та вступає в діалог з учителем. Використовують такі методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання, діалог між учителем та учнем і навпаки. Слово» інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter»- взаємний і «akt»- діяти. Таким чином, інтерактивний- здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання- це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету- створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємо навчання( колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Під інтерактивною технологією навчання слід розуміти таку організацію навчального процесу, за якої той, хто вчиться обов’язково приймає участь у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх учасників процесі навчального пізнання. Інтерактивні методи в педагогіці і практиці української школи появилися ще у 20-ті роки минулого століття. Їх використовували при запровадженні бригадно- лабораторного та проектного методів навчання, під час виробничих та трудових екскурсій. Пізніше елементи інтерактивного навчання використовувалися на практиці та розвивалися в роботах В.Сухомлинського. Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, С.Ільїна та інших. Сьогодні прийнято вважати, що використання методів інтерактивного навчання дозволяє збільшити процент засвоєння матеріалу, який вивчається. Найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання( лекція-5%, читання-10% ), а найбільших- інтерактивного( дискусійні групи-50%, практика через дію- 75%, навчання інших чи негайне застосування отриманих відразу ж -90%). Використання інтерактивного навчання не самоціль.Це засіб лише для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання. На одному занятті можна використовувати одну( максимум- дві) інтерактивну вправу.а не їх калейдоскоп.Дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи. Не всі учителі «створені» для інтерактивного навчання.Проте використання його дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Урок складається з п’яти елементів: мотивація, оголошення, представлення теми та очікуваних результатів, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа- центральна частина заняття, підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. Результати мають бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів, наприклад, знання: пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти… тощо; уміння і навички: дискутувати,аргументувати думку, дати власну оцінку, проаналізувати тощо; ставлення: сформувати та висловлювати власне ставлення до…, пояснювати своє ставлення до…О.Пометун зазначає, що застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Мотивація- не більше 5% часу заняття, оголошення теми та очікуваних результатів- не більше 5% часу заняття, надання необхідної інформації( 10-15% часу), інтерактивна вправа- центральна частина заняття( 45-60% часу на уроці), підсумки, оцінювання результатів уроку( до 20% часу).Метою етапу мотивації є фокусування уваги учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація дозволяє дітям усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший( після попереднього уроку) предмет, що перед ними зовсім інші завдання.Усвідомлювати, що і навіщо він зараз буде робити. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності, не може бути ефективного пізнання. З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їхнього отримання тощо. У початковій школі це може бути коротка розповідь учителя, бесіда, демонстрація наочності, нескладна інтерактивна технологія( мозковий штурм, мікрофон, криголам). Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації , наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку. Цей елемент уроку має займати не більше ніж 5%(до 2хвилин) часу заняття. Доцільно запропонувати інтерактивну технологію «Незакінчене речення»., вилучи зайве, роз’єднай слова, випиши( виберіть ключове слово уроку),задом наперед, скринька скарг.Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Мета наступного етапу- оголошення, представлення теми та очікуваних результатів- забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто чого того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них чекає учитель. Інколи дозволити учням самим озвучити своє особисте ставлення до суті та структури вибраних способів навчальної діяльності й спланувати свої дії щодо засвоєння та застосування знань, передбачених темою( 3-4 клас). Без чіткого і конкретного визначення й усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках з використанням інтерактивних технологій( 1-2 клас), вони можуть срийняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов’язану з навчальним предметом. Формулювання очікуваних результатів уроку ( які по суті, є тим, що ми традиційно називаємо дидактичною метою уроку)є іншим, аніж можемо побачити це в існуючих методичних чи дидактичних посібниках. Формулювання результатів інтерактивного уроку для сприяння успішності навчання учнів, має відповідати таким вимогам: - висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованим таким чином:»Після цього уроку учні зможуть…»; - чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку. Тому воно має передбачити: обсяг і рівень засвоєння знань учнів на уроці, що буде забезпечений на уроці; обсяг і рівень розвитку навичок і вмінь, який буде досягнуто після уроку; розвиток емоційно-ціннісної сфери учня, яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку. Таким чином, формулювання результатів учителем під час проектування уроку є обов’язковою і важливою процедурою. Це надзвичайно важливо, оскільки побудування технології навчання неможливе без чіткого визначення дидактичної мети. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати- це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має: - - назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її; - Якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути увагу на це учнів; - Попросити когось із учнів оголосити очікувані результати; - Нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів. Цей етап уроку має займати не більше 5%( до 2 хвилин).Н:» Цей урок навчить мене…», висловіть мету заняття. - Мета етапу»Надання необхідної інформації»- дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час.Це може бути міні- розповідь, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою тенічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці, для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.Ця частина уроку займає близько4-6 хвилин( 10-15% часу).Н: «Мікрофон»,»Робота в парах». - Інтерактивна вправа- центральна частина заняття, яка має займати близько 20-24 хвилин( 50-60% часу).Її мета- засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна вправа обов’язково має послідовність і регламент проведення: - 1.Інструктування(2-3 хвилини). - 2.Об’єднання в групи або розподіл ролей(1-2 хвилини). - 3.Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії(5-15 хвилин). - 4.Презентація результатів виконання вправи(3-15 хвилин). - Рефлексія( підбиття підсумків) – дуже важливий етап уроку. Рефлексія здійснюється в різних формах: як індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія. Вона застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання. - Методика проведення рефлексії на уроці містить наступні етапи. - 1.Припинення діяльності( з можливістю продовження роботи). - 2.Відновлення послідовності виконаних дій( навіть незначних). - 3.Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням. - 4.Порівняння реальних результатів з очікуваними. - 5.Виявлення і формулювання результатів рефлексії: - Предметна продукція діяльності( ідеї, пропозиції,закономірності., відповіді на запитання); - Способи, які використовувалися чи створювалися в ході діяльності; - Гіпотези щодо майбутньої діяльності. - 6.Намітити нові теми для обмірковування. - 7.Встановити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитися в майбутньому. - Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків, схем, таблиць. Технологія проведення підсумкового етапу 1 стадія: -використовуйте відкриті запитання:як? Чому? Що?; -виражайте почуття; -наполягайте на описовому характері коментарів; -говоріть про реально зроблене. 2 стадія - запитуйте про причини:чому?як? хто?; -заглибтеся у відповіді: чому? Його немає? Що було б, якби?; -шукайте альтернативні теорії; -доберіть інші приклади -наведіть думки незалежних експертів 3 стадія -домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов’язання щодо подальших дій. Цей етап займає 4 хвилини( 20% часу) уроку. На четвертому етапі інтерактивного уроку в початковій школі можна застосувати такі інтерактивні вправи:»Ажурна пилка»,» Займи позицію»»Ситуативне моделювання»,»Метод»Прес», «Акваріум».