Жанна Валеріївна Пастушенко, учитель зарубіжної літератури вищої категорії Цюрупинської гімназії Херсонської області.

Перед вчителем зарубіжної літератури стоїть дуже непроста задача – сформувати вдумливого читача, який вміє аналізувати, співвідносити, порівнювати, добувати самостійно інформацію, творчо підходити до будь - якого виду роботи і, нарешті, бути партнером на уроці. Зрозуміло, що старі традиційні методи роботи вже відійшли в минуле. Нові вимоги до учня і вчителя примушують шукати й нові методи в організації та проведенні уроків. Як людина творча і зацікавлена я постійно знаходжусь у пошуку найефективніших, цікавих для учнів форм роботи на уроці. В мою практику вже давно увійшли інтерактивні методи організації діяльності учнів. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що весь навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії усіх учнів. Це співробітництво, співпраця, співнавчання, в яких учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами . Інтерактивні технології дуже ефективно сприяють формуванню цінностей, вмінь та навичок учнів, а учителю дають можливість виконувати роль партнера. Саме цим вони й приваблюють сучасних педагогів. Серед найрізноманітніших інтерактивних прийомів я на своїх уроках використовую і „Мікрофон”, і „Прес”, і „Роботу в парах”, і „Роботу в малих групах”, і „Коло ідей”, і „Акваріум”, і „Читання з помітками” та інші. Ці технології дають мені можливість налаштувати учнів на напружену розумову працю, творчий пошук; розвивають їхню самостійність, уяву, уміння нестандартно мислити, знаходити відповіді на найскладніші питання. Урок для учня повинен бути цікавим і корисним, інакше ми ніколи не досягнемо тієї мети, яку ставить перед нами, освітянами, держава. Я хочу поділитися досвідом, як зробити цікавим і незвичайним урок розвитку зв’язного мовлення у п’ятому класі. Навчити п’ятикласника складати усно чи письмово твори – задача непроста. Дуже часто трапляється так, що одна дитина краще декілька разів напише твір, ніж розкаже усно, а інша – навпаки. Але ж наша мета – розвивати учня всебічно, і його мовлення теж. Як дитину навчити говорити, вільно висловлювати свої міркування, йти на діалог з вчителем? Знову ж таки на допомогу приходять інтерактивні технології, а зокрема „Метод прогнозованого читання”. У чому його суть? Учитель читає учням незнайомий текст, під час читання робить зупинку і пропонує дітям спрогнозувати, що буде далі. Прогнозоване читання робить сприйняття твору проблемним і нав’язує учням роль співавторів твору. Діти висловлюють припущення, відкидаючи та спростовуючи одне одного. Іноді прогнози учнів не співпадають з авторським варіантом, і це викликає естетичний шок, але робить урок тим самим ще більш цікавим та інтригуючим. Вступаючи в діалог одне з одним і з учителем, спочатку учні вибудовують свій власний образ твору, а потім співставляють його з об’єктивними даними тексту, перевіряючи достовірності власних інтерпретацій. Культурологічно читач – інтерпретатор занурюється у проблему художнього простору і часу й опановує її. Метод прогнозованого читання є одним із прийомів уроку – діалогу. Непомітно і поступово перейти від передрозуміння через розуміння до тлумачення - це найважливіший принцип навчального діалогу, і це те, чого ми хочемо досягти, розвиваючи усне мовлення учнів. Ви спитаєте: „А як щодо писемного мовлення?” Цілком логічно продовжити роботу за методом прогнозованого читання таким завданням: „А тепер відкрийте зошити з розвитку зв’язного мовлення і напишіть невеликий твір (6 – 8) речень на тему: „Мої роздуми з приводу прочитаного твору”. Зрозуміло, що за один урок такий обсяг роботи виконати неможливо, тому я пропоную урок – пару. Використати такий урок можна по закінченню вивчення теми „Фольклор. Народна казка”. Казку, яку пропоную для цього уроку, я вперше почула на курсах підвищення кваліфікації від прекрасної людини, талановитого педагога - методиста інституту удосконалення освітян Левандовської О.І. Я думаю, що ця казка дуже влучно підведе риску під тим, чого ми намагаємось навчити учнів п’ятого класу, розглядаючи тему „Фольклор”, а саме загальнолюдським цінностям, добру, любові, справедливості тощо. Ми не повинні забувати, що зарубіжна література покликана відігравати не тільки освітню роль, а й виховну. Раджу перед написанням творчої роботи роздати учням – п’ятикласникам пам’ятки „Як писати твір – роздум” та направити думки дітей у потрібному вам напрямку. Впевнена, що результатами ви будете задоволені. Бажаю успіхів!