Середа, 20.09.2017
Відділ освіти Цюрупинської РДА
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: cur-rvo 
Форум » матеріали семінару » секція вчителів біології, хімії » Управління освітнім процесом (на рефлексивній основі як фактор розвитку)
Управління освітнім процесом
cur-rvoДата: Середа, 18.11.2009, 13:15 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 22
Репутація: 0
Статус: Offline
ПЛАН
проведення районного Інтернет- семінару учителів хімії на тему:
« Управління освітнім процесом на рефлексивній основі як фактор розвитку
мобільності учителя і учня»

Термін проведення: 20.11.-20.12.2009р.

1. Теоретичний блок: Охременко І.А.
«Управління освітнім процесом на рефлексивній основі» методист РМК
(Методичні рекомендації).

2.Практичний блок: Гутнік Т.П.
Урок хімії. 10 клас учитель хімії
Тема: « Виноградівської
ЗОШ І-ІІІ ст.
3.Засідання шкільного наукового товариства.
Секція хімії.
Тема: «

4.Інтернет-дискусія за темою семінара Охременко І.А.
методист РМК
вчителі ЗНЗ району

ІНТЕРНЕТ - СЕМІНАР
УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ НА РЕФЛЕКСИВНІЙ ОСНОВІ

Під рефлексією розуміють особливу людську якість свідомості, мислення, звернення до основння власних дій та осмислення цих дій.
Під рефлексієюі в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, уміння аналізувати свої власні дії, учинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей.
Мета рефлексії – згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності: її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.
Рефлексія є інтеграційним механізмом, який реалізує функцію пізнання і дій розуму.
Рефлексія – це аналіз здійснення діяльності, спрямований на виявлення причин утруднень і корекції способу діяльності.
Рефлексія виконує функцію самоуправління і самореалізації мислительної діяльності людини. З розвитком рефлексивних здібностей людини пов’язаний успіх її розвитку.
На сучасному етапі розвитку наукове знання дослідження рефлексії представлено
на філософському, соціально-філософському, психологічному та педагогічному рівні.
Розвиток рефлексії здійснюється через організаційно-діяльнісні та організаційно-мислительні ігри («Режисура уроку», «Педагогічний консиліум», «Домашнє завдання», «Учитель, допоможи!»). Ці ігри сприяють розвитку діяльності, рефлексивних здібностей, культури мислення, неупередженості і передбачають самоаналіз учнів, виконавцев ролей та педагогічний аналіз викладача. Задача педагога – формування в учнів умінь нестандартного підходу до різноманітних ситуацій і їх розв’язання.
Рефлексія є невід’ємним компонентом навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю усвідомити , чому вони навчились, пригадати деталі свого досвіду та отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували. Суттєвою характеристикою рефлексивного навчання є делегування багатьох повноважень і відповідальності за результати навчання і праці самими учасниками освітнього процесу.
Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формах. Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії у навчанні , є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.
Рефлексивне управління дозволяє реалізувати основну функцію вчителя з позиції філософії особистісно-орієнтованого закладу, бути стимулюючим початком в розвитку особистості кожного учня. Якісною характеристикою рефлексивного навчання є той факт, що результат взаємодії керуючого і керованого заключається в тому, щоб в останнього розвивалися здібності до самоуправління своєю діяльністю.
В основі рефлексивного управління лежать управлінські функції, які містять у собі цикли рефлексивного управління.
Етапи рефлексивного управління. Рефлексивне управління здійснюється відповідно до чотирьох етапів, що складає своєрідний цикл рефлексивного управління, а саме:
- етап рефлексивного аналізу;
- конструктивно-орієнтаційний етап;
- етап стабілізації;
- етап системної рефлексії.
Розкриємо зміст циклу кожного з етапів рефлексивного управління в навчальній діяльності.
1. Етап рефлексивного аналізу – розкриття суб’єктного досвіду учасників освітнього процесу і визначення його бажаного стану. Передбачає здійснення спільного рефлексивного аналізу в результаті якого виникнуть ідеї, припущення, гіпотези щодо наступної навчальної діяльності на уроці, або в позакласній роботі. При цьому слід пам’ятати, що уявлення учителя ( керуючого) про суб’єктний досвід учнів (керованих) грунтується на виборі цього уявлення самим школярем.
Для прикладу, розглянемо наступну ситуацію:
- Учні 10 класу починають вивчати нову тему. Як у цій ситуації здійснити
перший етап циклу рефлексивного управління?
Учням пропонується написати питання, чого вони очікують від учителя в рамках вивчення нової теми ( попередньо вони отримують стікери, на яких записують тільки одне питання). Далі вчитель пропонує кожному учню озвучити своє питання і пояснити, чому він обрав саме його. Після цього спільно з учнями педагог узагальнює питання і виділяє їх у блоки, яким діти придумують назву.
У результаті такої роботи відбувається осмислення кожною дитиною свого практичного життєвого, навчального досвіду з даної теми, актуалізується суб’єктний досвід класу і здійснюється його структурування. Завдяки проведеній рефлексії вчитель одержує можливість створити разом з дітьми своєрідний проект вивчення навчальної теми , розглянути її зміст з позиції учнів і здійснити корекцію навчального матеріалу на диференційованій основі. Таким чином на першому етапі рефлексивного управління здійснюється спільне проектування і планування навчальної діяльності на рівні педагогічної системи «учитель-учні», що дає можливість учителю осмислити суб’єктний досвід учнів і переосмислити власний досвід викладання даної теми.
Так як рефлексивний аналіз, як етап рефлексивного управління, є полісуб’єктною діалогічною взаємодією учасників освітнього процесу, то виникає необхідність у відокремленні дій учителя (керуючого) і учнів (керованого), бо повна автономна діяльність не може бути приписана жодному з них.
Дії учителя (керуючого):
- створення ситуації рефлексивного аналізу;
- фіксація уваги учнів у ході аналізу на ключових моментах суб’єктного досвіду учасників процесу;
- рефлексія своєї діяльності.
Дії учня (керованого):
- аналіз свого суб’єктного досвіду в рефлексивній позиції;
- розуміння суб’єктного досвіду інших;
- усвідомлення стратегій і установок учителя.
Поле взаємодії – спільна діяльність учителя і учнів з приводу актуалізації й аналізу суб’єктного досвіду у рефлексивній позиції.
Результати взаємодії – структура суб’єктного досвіду учнів ( ціннісні відносини, знання й уміння). Отже учень, (керований), розкрив свій суб’єктний досвід, здійснив самопізнання. Далі вчителю необхідно продумати особливості і забезпечити на операційно-технологічному рівні підвищення суб’єктних функцій учня.
Підводячи підсумки з приводу характеристики першого етапу рефлексивного управління, відзначимо, що вхідний рефлексивний аналіз не просто фіксує початковий стан особистого досвіду учнів, але й виявляє можливості їх самоуправлінської діяльності, визначає передумови включення суб’єктного досвіду безпосередньо в освітній процес. дає картину того, як здійснюється взаємодія учителя і учнів.
2. Конструктивно-орієнтаційний етап – на основі даних рефлексивного аналізу обґрунтовується інтенсивність управлінського впливу, що забезпечує стимулювання учнів до самовизначення в рамках своєї навчальної діяльності ( або вчителя в аспекті моделювання освітнього процесу).
На конструктивно-орієнтаційному етапі у партерів по взаємодії (учителя і учня) практично рівні права й обов’язки. Це сприяє зростанню суб’єктних функцій учнів і забезпечує інтеграцію діяльності керуючого( учителя) і керованих ( учнів).
Дії учителя (керуючого):
- визначення інтенсивності впливу;
- реалізація інтенсивного впливу.
Дії учнів (керованих):
- відновлення колишнього досвіду в рефлексивній позиції;
- визначення цілей і змісту своєї навчальної діяльності.
Інтенсивний управлінський вплив розглядається як необхідна умова розкриття
реалізації особистісного потенціалу учня (учителя). Необхідно відзначити, що інтенсивність впливу має бути адекватна індивідуальним особливостям учня, тільки тоді забезпечується позитивна спрямованість особистісного відношення. Вплив має бути суб’єктивно значимим для учня.
Інтенсивний вплив має здійснюватися на трьох рівнях:
- мотиваційному - забезпечення позиції «Хочу» дитини;
- інформаційному – реалізація позиції «Знаю» дитини;
- операційному – створення умов для позиції «Роблю» дитини .
Інтенсивний вплив, як процес що інтенсифікує, має свою логіку. В цій логіці виділяють три кроки.
Крок перший ( ініціюючий). Для активізації і поглиблення рефлексії учня необхідно створювати проблемно-конфліктні ситуації, що здатні привести до її виникнення і бути особистісно значимою. Рефлексивна позиція учня дозволяє здійснити ефективне розв’язання проблемно-конфліктної ситуації за рахунок переосмислення свого колишнього навчального досвіду.
Крок другий (перетворюючий) – орієнтований на розвиток здатності учнів до рефлексії. Рефлексивний процес на навчальному занятті учитель частіше здійснює, поставивши учнів перед видимим протиріччям в матеріалі, який вивчається і пропонує обговорити його з різних точок зору. У ході обговорення виявляється обмеженість окремих позицій учнів, що стає предметом аналізу. За результатами спілкування учні виявляють, що їхніх знань і умінь недостатньо для рішення поставленої проблеми. Виникає необхідніст вироблення загального способу дії для освоєння нової області знань. При цьому координуючу функцію здійснює учитель.
У такий спосіб активізується рефлексія учня, його індивідуальна здатність здійснювати переходи від незнання до знання через самостійне осмислення різних позицій. Обов’язковою умовою розвитку здатності учнів до рефлексії є організація комунікативної діяльності школярів.
Крок третій (співтворення) – забезпечує визначення школярами «змісту» своєї діяльності на конкретному навчальному занятті. Іншими словами учитель створює нові ціннісні орієнтири, які визначають побудову школярем своєї навчальної діяльності.
На конструктивно-орієнтаційному етапі відбувається ускладнення характеру взаємодії керуючого і керованого ( учителя і учнів). Якщо на першому етапі ведуча роль належала учителю (керуючому), то на конструктивно-орієнтаційній стадії у партнерів по взаємодії практично рівні права й обов’язки, що призводить до нарастання суб’єктних функцій учнів і забезпечує діючу інтеграцію спільної діяльності.
Дії учителя (керуючого):
- визначення впливу, що інтенсифікує;
- реалізація впливу, що інтенсифікує.
Дії учня (керованого):
- відновлення колишнього досвіду під час рефлексії;
- визначення відношення до колишнього досвіду;
- виділення в індивідуальному досвіді «сильних» сторін і недоліків;
- опора на свій індивідуальний досвід у процесі визначення цілей і змісту своєї навчальної і практичної діяльності.
Поле взаємодії – спільна діяльність учителя і учня з приводу побудови проекту майбутньої діяльності.
Результат взаємодії – самовизначення учасників освітнього процесу в майбутній діяльності.
Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення і наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення поставленої мети. У цьому випадку рефлексія – не лише підсумок, але й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети.
3. Стадія стабілізації – основне призначення цієї стадії складається у забезпеченні
реалізації спроектованої і спільної діяльності по досягненню спільно поставлених завдань, а також обмеженої допомоги учням у забезпеченні проекту своєї діяльності.
Задача учителя на цьому етапі полягає у виборі і реалізації системи педагогічних технік, що забезпечують активну самокеровану діяльність учнів. При цьому учні беруть участь у процесі внесення змін у програму навчальної діяльності і виступають активними учасниками цієї діяльності. З метою розвитку рефлексії учитель використовує слідуючі прийоми:
- заохочення учнів до самостійного пошуку шляхів рішення навчальних завдань;
- створення ситуацій вибору школярами навчальних завдань і форм роботи;
- надання дозованої допомоги учням;
- спонукання до самостійного оцінювання результатів своєї діяльності та її корекції.
На даному етапі учень планує власну діяльність та здійснює реалізацію плану, взаємодіє з іншими з приводу досягнення мети спільної діяльності.
Поле взаємодії учителя і учня – спільна діяльність з приводу реалізації поставлених цілей.
Результат взаємодії – досягнення цілей спільної та своєї особистої діяльності.

4. Етап системнї рефлексії.
Системна рефлексія містить у собі:
- рефлексію свого отриманого у результаті навчання навчального досвіду;
- рефлексію учнями своєї діяльності, здійсненої у процесі навчального заняття;
- рефлексію спілкування і спільної діяльності;
- рефлексію своєї особистості;
- рефлексію учнями діяльності учителя;
- рефлексію учителем своєї діяльності і діяльності учнів.
Розглянемо алгоритм здійснення системної рефлексії на навчальному занятті:
- «Я» - як почуваю себе в процесі навчання, чи було комфортно, з яким настроєм працював, чи задоволений собою;
- «Ми» - наскільки комфортно мені працювалося в малій групі (я допомагав товаришам – вони допомагали мені); які були утруднення в спілкуванні з групою;
- «Справа» - я досяг мети навчання; мені цей навчальний матеріал потрібен для подальшого навчання (для практики, просто цікаво); в чому я затруднявся, як подалати проблеми, які виникли.
Системна рефлексія дозволяє вчителю включити учнів в активну діяльність. Тим самим учні стають суб’єктами педагогічної діяльності.
Дії учителя:
- ініціювання та активізація системної рефлексії.
Дії учня:
- рефлексія своєї діяльності;
- рефлексія себе як суб’єкта спілкування;
- рефлексія діяльності учителя.
Поле взаємодії – спільна рефлексивна діяльність учителя і учня з приводу проведеної роботи.
Результат взаємодії – оцінка результатів спільної діяльності й індивідуальної діяльності.
Алгоритм рефлексивного управління.
1.Надання учителем інформації з метою розкриття учнями змісту свого колишнього досвіду.
2.Ініціювання учителем рефлексії учнів з метою розкриття їх особистого досвіду.
3.Спільна постановка загальних та індивідуальних завдань навчальної діяльності.
4.Ініціювання учителем рефлексії учнів з приводу процесу постановки загальних і індивідуальних завдань.
5.Рефлексія учнями власних дій щодо постановки особистих завдань.
6.Спільне конструювання логіки навчального заняття і його структури на основі виявлених навчальних можливостей учнів.
7.Індивідуальне конструювання учнями своєї діяльності.
8.Спільне визначення критеріїв результативності спільної й індивідуальної діяльності
9.Рефлексія учнів із приводу процесу конструювання навчального заняття.
10.Побудова навчальних дій у відповідності із визначеною логікою навчальної діяльності.
11.Рефлексія учителем дій учнів (з’ясування причин утруднень учнів з позиції самих школярів, корекція причин утруднень)..
12.Реалізація визначених спільних дій учителя і учня.
13.Рефлексія учнів з приводу своєї навчальної діяльності і взаємодії з учителем і іншими учнями.
14. Самостійна корекція учнями своїх дій.
15.Взаємооцінка і самооцінка учня.
16.Рефлексія учнів з приводу взаємооцінки та самооцінки.
17.Системна рефлексія.
Отже, сформовані навички рефлексії допомагають учасникам навчального процесу чіткіше планувати свою пізнавальну та практичну життєву діяльність; оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі, реальні кроки його подальшого опрацювання; порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших; оцінити себе як суб’єкта спілкування; скорегувати свої дії.


 
NinaДата: Четвер, 10.12.2009, 12:33 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Offline
Сутність управління освітнім процесом на рефлексивній онові полягає в тому, що вчитель не тільки цілісно відбиває “внутрішній образ світу” своїх учнів і своєї особистості як професіонала, але й спроможний зі значним ступенем достовірності цілеспрямовано її перетворювати, поглиблювати, коректувати й розвивати. Обумовлюється це тим, що при рефлексивному управлінні вчитель водночас здійснює дві функції: проектує предметний зміст навчально-пізнавальної діяльності учнів; конструює форми їхньої спільної діяльності як учасників і суб'єктів навчально-виховної взаємодії й комунікації. Як результат, учитель змушує учня обирати позицію активного суб'єкта навчання, що здійснюється у загальній системі колективної роботи класу; розвиває здатність учня до самоуправління (саморегуляції; самоорганізації, самоконтролю) власною діяльністю; організує навчання як процес розв'язання навчально-пізнавальних проблем на основі творчої взаємодії (діалогу) з учнями. Рефлексивний характер управлінського механізму педагогічної діяльності знаходить свій прояв і у ставленні вчителя до самого себе. Так, активно спілкуючись з учнями, вчитель є одним із учасників діалогу з ними, водночас він не втрачає контролю за собою як професіоналом, оскільки оцінює себе як суб'єкта педагогічної взаємодії з погляду того, наскільки ефективно вдається йому організувати освітній процес і наскільки активними виступають учні.
Основними компонентами цієї цілісної й діяльнісної системи є вчитель (як суб'єкт педагогічного пізнання, спілкування й праці) й учень (як суб'єкт навчально-пізнавальної та іномовної мовленнєвої діяльності).
Подо-Калинівська ЗОШ
 
хіміяДата: Неділя, 19.12.2010, 19:09 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Звичайно, хотілось би переглянути і конспекти уроку та засідання секції шкільного наукового товариства.
Управління освітнім процесом на основі рефлексії - дуже актуальна тема, адже рефлексія на уроці - це спільна діяльність учнів і вчителя.
Обов`язковою умовою створення розвиваючого середовища на уроці є етап рефлексії. Рефлексія може здійснюватися не лише наприкінці уроку, як це прийнято вважати, але й на будь-якому його етапі. Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху, на збирання до спільної карбнички усвідомленого, обдуманого, зрозумілого кожним. Її мета не просто піти з уроку із зафіксованим результатом, а побудувати смисловий ланцюжок, порівняти способи й методи, застосовані іншими, із власними.
Виходячи з функцій рефлексії, існує така класифікація: рефлексія настрою та емоційного стану; рефлексія діяльності; рефлексія змісту навчального матеріалу. Для вибору того чи іншого виду рефлексії слід враховувати: мету заняття; зміст і складність навчального матеріалу; тип заняття; способи та методи навчання; вікові й психологічні особливості учня.
Ось деякі прийоми роботи, які я використовую на уроці:
1. Застосовую картки із зображенням смайликів на початку уроку та наприкінці.
2. Використовую колірне зображення настрою, емоційно-художнє оформлення за допомогою кольорових смужок Люшера на початку уроку та наприкінці.
3. Прийом "графічний організатор": учні систематизують свої знання, встановлюють звязки між ними, утворюючи тим самим систему знань.
4. Для підбиття підсумків уроку можна скористатися вправою "Плюс - мінус - цікаво". У графу "плюс" записується все, що сподобалося на уроці, інформація та форми роботи, які викликали позитивні емоції, або на думку учня можуть бути йому корисними для досягнення певної мети. У графу "мінус" записується все, що не сподобалося на уроці, здалося нудним, викликало неприязнь, залишилося незрозумілим або інформація, яка, на думку учня, виявилася для нього непотрібною, даремною з точки зору розв`язування життєвих ситуацій. У графу "цікаво" учні вписують усі цікаві факти, про які дізналися на уроці та що б ще хотіли дізнатися з цієї проблеми, ставлять запитання до вчителя. Вправа може бути виконана як усно так і письмово.
5. ...
Брилівська ЗОШ. Учитель хімії Олійник Т.А.
 
Форум » матеріали семінару » секція вчителів біології, хімії » Управління освітнім процесом (на рефлексивній основі як фактор розвитку)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz