П`ятниця, 17.11.2017
Відділ освіти Цюрупинської РДА
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: serleonid 
Форум » Семінар 18 листопада с. Щасливе (Ляшенко С.Л.) » Формування інформаційної компетентності вчителя і учня на уроках інформатики » Формування інформаційної компетентності вчителя і учня (на уроках інформатики)
Формування інформаційної компетентності вчителя і учня
cur-rvoДата: Понеділок, 23.11.2009, 15:24 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 22
Репутація: 0
Статус: Offline
Формування інформаційної компетентності вчителя і учня на уроках інформатики

У процесі впровадження компетентнісного підходу до навчання вчителів-предметників ІКТ важливо зосередити зусилля на:
• визначенні загальних компетентностей вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів;
• визначенні умов ефективного формування компетентностей учителів-предметників;
• розкритті змісту загальних компетентностей учителів-предметників;
• розкритті поняття інформаційно-комунікаційної компетентності;
• визначенні складових інформаційно-комунікаційної компетентності;
• розробці, апробації програмних модулів;
• діагностиці результатів навчання.
Умови ефективного формування ІКК вчителів-предметників:
• підвищення рівня сформованості інформаційно-комунікаційної культури;
• тренінгова система навчання вчителів-предметників;
• системне використання набутих навичок у педагогічній практиці;
• участь у конкурсах, конференціях, семінарах;
• неперервна освіта впродовж всього життя.
Структура загальних компетентностей учителів-предметників:
• предметно-методична;
• психологічна;
• інформаційно-комунікаційна;
• загальнонаукова;
• загальнокультурна.
Предметно-методична компетентність передбачає володіння і цілеспрямоване вдосконалення предметних і методичних компетентностей під час викладання конкретного предмету. Дана компетентність вимагає від сучасного вчителя-предметника вдосконалювати свою педагогічну майстерність упродовж усього життя, що, у свою чергу, вимагає від суспільства створення умов для самоосвіти і неперервної освіти вчителів.

Сформована предметно-методична компетентність дозволяє вчителю-предметнику:
• аналізувати й оцінювати кращі педагогічні досягнення в галузі методики викладання;
• удосконалювати вміння викладання свого предметну;
• застосовувати новітні засоби й технології під час викладання конкретного предмету;
• здійснювати рефлексію формування власної методики викладання;
• здійснювати моніторинг досягнень учнів з предмету;
• розповсюджувати власний досвід викладання предмету.
Психологічна компетентність останнім часом турбує суспільство і батьків. Багато шкільних викладачів мають проблеми, пов’язані з інтелектуальною непристосованістю до дітей «постіндустріального суспільства»
Сформована психологічна компетентність передбачає здатність учителя-предметника:
• здійснювати особистісно-орієнтований підхід під час навчання;
• створювати творчу атмосферу під час уроку;
• стимулювати інтерес до власного предмету;
• розв’язувати конфлікти у колективі;
• вирішувати конфлікти між учителем і учнем;
• взаємодіяти із шкільним психологом;
• адекватно поводитися в колективі під час спілкування з батьками, адміністрацією, учнями;
• оперувати знаннями з вікової психології;
• застосовувати новітні методики керування конфліктами.
Загальнонаукова компетентність передбачає здатність вчителя-предметника отримувати необхідну інформацію щодо наукових відкриттів, відслідковувати нові розробки вчених, прогнозувати можливості застосування у навчально-виховному процесі, також разом з учнями брати участь у проектній діяльності, отримувати результати і доповідати про них на наукових конференціях. Такий взаємозв’язок науки й освіти, у перспективі, дасть поштовх до нових відкриттів.
Загальнокультурна компетентність стосується культури особистості в усіх її аспектах. Вона передбачає від учителя-предметника володіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною, культурою міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності. Сформована загальнокультурна компетентність дозволяє особистості:
• аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення етнічної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в сучасному культурному просторі;
• застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії;
• користуватися рідною та іноземними мовами; доцільно застосовувати мовленнєві навички та норми відповідної мовної культури, символіку, тексти в процесі комунікації;
• застосовувати методи самовиховання, які орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки й реалізації стратегій і моделей поведінки та кар’єри;
• опановувати й реалізувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурного, мовного, релігійного розмаїття.
Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність вчителя-предметника орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Інформаційно-комунікаційна компетентність поділяється на три основні, що відповідають окремим видам діяльності вчителів-предметників:
• загальна;
• діагностична;
• предметно-орієнтована.
Загальна компетентність – це здатність учителя-предметника використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) і для забезпечення навчально-виховного процесу створювати:
• текстові документи;
• таблиці;
• малюнки;
• діаграми;
• презентації;
• комп’ютерні графічні об’єкти;
• Flash-анімацію тощо.
Учитель у постійному пошуку. Під час самопідготовки і самовдосконалення, а також пошуку необхідної інформації вчителю-предметнику необхідно мати здатність використовувати:
• Інтернет-технології;
• телеконференції;
• локальні мережі;
• бази даних;
• інтерактивні дошки тощо.
Маючи достатні навички роботи на комп’ютері і професійний досвід, учитель-предметник формує у себе здатність розробляти власні електронні продукти, адже саме вони відображають бачення вчителя щодо викладання конкретного предмета і дають можливість формувати базу педагогічного професійного досвіду, допомагають вчителю самовдосконалюватися і передавати досвід молодому поколінню й бути для нього наставником.
Діагностична компетентність допомагає вчителям-предметникам аналізувати досягнення учнів під час навчання. Процес навчання за останні роки змінився – він насичений тестовими завданнями. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів проходять незалежне оцінювання. Змінюється сама система проведення оцінювання знань і вмінь учнів, а також ставлення до цього процесу.
Тому вчителі-предметники повинні мати здатність здійснювати:
• моніторинг;
• проміжне діагностування;
• електронне тестування;
• прогнозування тощо.
Така система відслідковування успішності навчання буде взаємовигідною як для вчителя, так і для учня.
Неможливо уявити діяльність вчителів-предметників без застосування електронних підручників, енциклопедій, готових навчальних програм, демонстраційних програм т. п. Такий набір електронних розробок із кожним роком збільшується, урізноманітнюється. Тому, предметно-орієнтована компетентність – це здатність учителя-предметника гармонійно поєднувати готові електронні продукти у своїй професійній діяльності.
Висновки. Формуючи процес навчання вчителів-предметників інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) через інформаційно-комунікаційну компетентність ми формуємо здатність учителів застосовувати набуті знання з ІКТ у навчально-виховному процесі, спрямовуючи його на розвиток особистості учня.
Формування інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє:
• всебічному розвитку вчителів-предметників;
• самовдосконаленню;
• бажанню вчитися впродовж усього життя;
• розумінню інформаційно-комунікаційних процесів;
• здатності застосовувати опановане у професійній діяльності;
• удосконалювати професійну майстерність;
• застосовувати набуті знання у педагогічній і повсякденній практиці.

Прикріплення: 5279956.doc(66Kb)
 
olga_solДата: Вівторок, 01.12.2009, 19:37 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Формування інформаційної компетентності в молодших школярів


Сучасний розвиток суспільства диктує нові підходи до оцінювання якості шкільного навчання.Незважаючи на те, що в педагогіці поняття «компетенції», «компетентності» ще не є стійкими й немає однозначного визначення, вони вже міцно зайняли своє місце. В основу формування компетентної особистості лягає такий результат утворення, що виражається в оволодінні певним набором (меню) способів діяльності. Учень, опановуючи яким-небудь способом діяльності, одержує досвід інтеграції різних результатів утворення (знань, умінь, навичок, цінностей і т.д.), і постановки (або присвоєння) мети. Так відбувається усвідомлення процессу керування своєю діяльністю - «компетенції».

Сьогодні існує багато різних думок з питання класифікації й виділення найважливіших компетенцій. Інформаційна компетентність не залежно від авторів і способів класифікації завжди висувається, як одна з найважливіших. При аналізі досліджень PISA було встановлено, що наші учні не вміють працювати з інформацією: зіставляти розрізнені фрагменти, співставляти загальний зміст із його конкретизацією, цілеспрямовано шукати відсутню інформацію; не володіють навичками цілісного, творчого аналізу, постановки гіпотез.

Інформаційна компетентність (готовність до використання інформаційних ресурсів) заснована на інформаційних компетенціях, як і інші, включає освоєння досвіду діяльності на основі емоційно-ціннісної орієнтації особистості. Нові принципи компетентнісно орієнтованого утворення, індивідуального підходу, суб’єктності вимагають нових методів навчання. Провідне місце серед таких методів, виявлених в арсеналі світової й вітчизняної педагогічної практики, належить сьогодні методу проектів, що лежить в основі концепції компетентнісно орієнтованого навчання. В основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально - пізнавальної діяльності школярів на результат, що виходить при рішенні тієї або іншої практично або теоретично значущої проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Внутрішній результат – досвід діяльності – стає безцінним надбанням учня, поєднуючи в собі знання й уміння, компетенції й цінності.

Найбільш прогресивний спосіб застосування комп'ютера в навчальному процесі має на увазі його інтенсивне використання вчителями й учнями як інструмент, що має величезний потенціал можливостей.

Це більш живий і цікавий шлях, що дає нові можливості для творчості.

Для реалізації такої роботи ми використовуємо навчально-розвиваюче середовище Логомири, відкрите для занять будь-яким шкільним предметом.

При вивченні Логомирів за методикою Пейперта основною формою організації навчальної діяльності учнів є проект. Головна мета проекту - створення закінченого фрагмента. Основним методом є дослідницька діяльність, спрямована на розвиток пізнавальних інтересів, творчих здібностей дитини. Вона вчиться аналізувати навчальну проблему, шукає шляхи корекції власних помилок і, як наслідок, створює власний проект. На уроках інформатики застосовуються як індивідуальні, так і колективні проекти. У колективному проекті вчитель має можливість дати більш слабким учням легке завдання, надаючи їм можливість активно реалізуватися в загальній роботі. У той же час творчо активні діти можуть не тільки робити більш складні елементи, але й створювати кілька елементів, або, закінчивши свою роботу, допомагати товаришам. Адже тут усі роблять одну спільну справу, і, зацікавлені у виконанні не тільки свого завдання - це важливий виховний момент колективного проекту.

Інформаційна компетентність — системне утворення знань і вмінь в області інформаційно - комунікаційних технологій і досвід їхнього використання, а також здатність удосконалювати свої знання, вміння приймати принципово нові рішення в мінливих умовах або непередбачених ситуаціях з використанням нових технологічних засобів, таких, як комп'ютер, принтер, факс, модем і т.п.

Спираючись на теорію організації змісту утворення, у складі компетентності на будь-якому етапі формування можна виділити чотири загальні елементи:

Мотиваційно-цільова складова вказує на наявність мотиву досягнення мети, готовність й інтерес до роботи, постановку й усвідомлення цілей інформаційної діяльності.

Когнітивна — розкривається як наявність інформаційних знань, умінь і здатність застосовувати їх у професійній діяльності; уміння аналізувати, класифікувати й систематизувати програмні засоби.

Операційно-діяльнісна — демонструє ефективність і продуктивність інформаційної діяльності, застосування інформаційних технологій на практиці.

Рефлексивна — забезпечує готовність до пошуку вирішення проблем, до їхнього творчого перетворення на основі аналізу своєї інформаційної діяльності, у зв'язку з тим, що обсяг знань, умінь, засвоєних за зразком, не забезпечують необхідний розвиток потенціалу особистості.

Інформаційна компетентність, яка пов’язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію,

трансформувати, зберігати та транслювати її. Ця компетенція забезпечує навички роботи учнів з інформацією, що міститься в навчальних предметах і освітніх галузях, а також в оточуючому світі.

1. Стимулювання роботи з різними джерелами інформації.

2. Використання завдань, пов’язаних з аналізом таблиць, схем, діа-

грам, графіків тощо.

3. Консультація учнів.

Залучення учнів до роботи з інформацією з подальшим виходом на

навчальні та виховні заходи, зокрема в молодших класах.

Так, вивчати тему «Інформатика та інформаційні технології» молодші школярі починають з 1-го класу. Учитель входить до класу…

Учитель. Здрастуйте діти! Скажіть, будь ласка, навіщо ви прийшли до школи?

Діти (радісно, хором).Ми прийшли до школи, щоб учитися!

Учитель. А навіщо вам учитися?

Діти. (Здивоване мовчання!)

Як правило, немає відповіді на це питання. Іноді боязке: «Щоб навчитися писати і читати». Тоді нове питання вчителя. А навіщо вам читати й писати? Колись у давнину селяни не читали й не писали. Навіть деякі царі не вміли читати й писати! І нічого, жили — не сумували!

Чергове здивування... Хтось боязливо: «Щоб книжки читати».

Учитель. А навіщо вам книжки читати?

Діти. А там казки... Цікаво... А там про вовка...

Учитель. Чудово! Там про вовка! А навіщо вам знати про вовка? Ви що, до лісу часто ходите?»

Діти. І ще в казках про інших звірів, про лисицю, про зайця, про ведмедя.

Учитель. Правильно, молодці! А що ж ви довідаєтеся про всяких звірів?»

Діти. Як лисиця зайця з будинку вигнала!

Учитель. А як лисиця зайців з будинку вигнала?

Діти навперебій розповідають казку.

Учитель. Треба ж... яка погана лисиця! А як ви думаєте, у лісі насправді лисиці виганяють зайчиків з будинків?

Діти (як правило, здивоване мовчання або боязка відповідь). Ні. Це тільки в казках!

Учитель. Тоді навіщо ж у казках пишуть те, чого немає насправді?

Діти. Казка — неправда, та в ній натяк, добрим молодцям урок!

(Черга вчителя дивуватися, що діти це знають!)

Учитель. Хто це сказав? Олена сказала! Молодець, Олена! Хто думає, як Олена?

Ліс піднятих рук.

Учитель. А хто думає інакше?

Іноді одна, дві руки.

Учитель (звертається до тих, що думають інакше). А як ти думаєш? А чому ти так думаєш?

Учитель. Які ж ви всі молодці! Усі правильно розуміють, що казка вчить маленьких хлопчиків і дівчаток, що добре, що погано, як треба і як не треба. А зараз ми з вами пограємо. Я буду починати, а ви будете хором закінчувати мою думку!

Учитель. Казки нас учать, що є зло й що є...?

Діти. Добро!

Учитель. Казки вчать, що є люди добрі і є люди...?

Діти. Злі!

Учитель. Казки вчать нас, що є світло і є...?

Діти. Тьма!

Учитель. Молодці! Я бачу, що ви не марно читаєте казки!

Учитель, А зараз ми підіб'ємо підсумок. Можемо ми сказати, що казки - це для нас джерело інформації про життя?

Діти (з ентузіазмом). Так!

Учитель. А хто раніше чув слово «інформація»? Хто чув, підніміть руку!

Як правило, майже весь клас піднімає руку.

Іноді хтось (боязливо). А я не чув!

Учитель. Які ви молодці! Хто раніше не чув, тепер почув. Виходить, ви не тільки слухаєте, але й чуєте! А скажіть, діти, будь ласка, можна дивитися, але не бачити, слухати, але не чути? (Питання ставиться із «загадковим видом».)

Діти (перебиваючи один одного). Так, можна!.. Ні, не можна!

Учитель. От дивіться: хтось чув слово «інформація», а хтось не чув? Зараз це слово дуже часто говорять по радіо, у телепередачах, у розмовах? Справа в тому, що якщо людина чує незнайоме слово, то вона його начебто й не чує! Тобто чує, звичайно, але не звертає увагу!

І тоді говорять: слухає, але не чує!

Учитель. Ми з вами прийшли до школи, щоб навчитися пізнавати світ, у якому ми живемо. Раніше ви про це дізнавалися з казок. А тепер ви подорослішали, і ми можемо разом вивчати різні науки: математику, історію, географію, біологію, інформатику й багато чого іншого!

Тобто ми будемо вивчати світ, у якому живемо. На різних уроках станемо з ним знайомитися, але кожен предмет дасть змогу дивитися на цей самий світ «різними очима».

Це діалог на одному з перших уроків, а в 4-му класі учні самостійно заповнюють базу знань з тем « Мої улюблені книжки», «Мої найкращі друзі», «Країни та їх столиці».

Про виховання в школі інформаційної культури мова може йти тоді, коли учень має можливість застосувати свої знання й уміння з галузі інформатики під час вивчення інших дисциплін. В умовах інформатизації утворення такі застосування стають усе ширше й різноманітніше. Це й інструментальне використання комп'ютера для роботи з інформацією, і робота з педагогічними програмними засобами навчальними, контролюючими, і використання комунікаційних та інформаційних можливостей комп'ютерних мереж. Сюди можна віднести навички систематизації інформації, роботи з інформаційними масивами (таблицями, списками, словниками), навички оптимального пошуку інформації, вміння працювати з комп'ютерними інформаційними моделями з різних дисциплін, розвинене процедурне мислення.

Так, вивчаючи тему «Робота з таблицями», учні 4-го класу заповнюють таблиці, використовуючи набуті знання з різних предметів.

Завдання. Заповни таблицю, не повторюючи однакові літери ні в

стовпчиках, ні в рядках.

Квіти К

Міста Л К

Імена М

Тварини Н Л

Інтегровані уроки з математики, російської мови дозволяють використовувати навчальні та контролюючі програми на цих уроках. Учні

мають змогу вставити потрібні букви в слова за допомогою програми «Буква загубилась», завдання до якої готує вчитель початкової школи заздалегідь. На уроках математики діти наводять приклади за допомогою комп’ютера.

Вітчизняний і закордонний досвід свідчать про те, що вік, з якого діти починають знайомство з комп'ютером, постійно зменшується, й найкращі результати досягаються там, де впровадження комп'ютерів не є одиничним актом, а являє собою цілісний і безперервний процес, що пронизує всю систему шкільної освіти.

 
NinaДата: Четвер, 10.12.2009, 11:42 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Offline
Інформаційні компетенції - це сукупність здібностей, які визначають успішність участі особистості в різноманітних інформаційних процесах, що відбуваються в суспільстві, визначають спроможність особистості шукати, опрацьовувати, зберігати та передавати різноманітну інформацію.
Людина, у якої сформовані інформаційні компетенції вміє успішно створювати, передавати, шукати, опрацьовувати, зберігати та використовувати інформацію у своєму житті, володіє комп'ютерною технікою, використовує схеми, графіки як інструменти діяльності.
Особистість володіє навичками роботи в Інтернеті, навичками роботи з суперечливою інформацією, "знешкодження" шкідливої інформації, навичками моделювання та критичного оцінювання інформаційних потоків.
В результаті, людина ставиться до знань, інформації як до інструменту життєвої компетентності.
Кожен урок інформатики, кожна тема курсу дає майже безмежні можливості для формування саме інформаційних компетенцій. Головне завдання вчителя - вдало поєднати методи та форми роботи, щоб досягти якомога вищих результатів.
 
leeenaДата: Понеділок, 14.12.2009, 19:22 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Науково-технічний прогрес призводить до все більшого усклад¬нення змісту і прийомів трудової діяльності людини. Ця діяльність характеризується рисами пошуку, вона вимагає від людини технічних і технологічних знань, оперативності при прийняті рішень, вміння користуватися сучасними засобами управління інформаційними пото¬ками
Сьогодні нові інформаційні технології - невід’ємна частина нашого життя. Маючи в своєму розпорядженні комп'ютер, можна процес навчання зробити більш наочним, динамічним, формувати уміння працювати з інформацією, розвивати дослідницькі уміння, комунікативні здібності. Це забезпечить швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвине пізнавальні здібності та розумові якості, сприятиме активізації пізнавальної діяльності. Комп'ютер дозволить більш глибоко розвити резерви дитини, дасть змогу працювати творчо, ініціативно.
Перед учителем інформатики стоїть першочергове завдання – навчити учнів досконало володіти ПК. Адже підготовка особистості «інформаційного суспільства» - вимога сьогодення.
 
Форум » Семінар 18 листопада с. Щасливе (Ляшенко С.Л.) » Формування інформаційної компетентності вчителя і учня на уроках інформатики » Формування інформаційної компетентності вчителя і учня (на уроках інформатики)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz